Крищук Анатолій Броніславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крищук Анатолій Броніславович
Народився 1 липня 1940(1940-07-01)
Миколаїв, Хмельницький район, Хмельницька область
Помер 10 лютого 2016(2016-02-10) (75 років)

Крищук Анатолій Броніславович (1 липня 1940 р., с. Миколаїв, Хмельницький район, Хмельницька область — 10 лютого 2016) — фахівець у галузі будівництва, архітектури та інженерії України.

Біографія[ред. | ред. код]

Анатолій Борисович народився 1 липня 1940 року в с. Миколаїв Хмельницького р-ну Хмельницької обл. в родині колгоспників. Після закінчення Миколаївської середньої школи  був направлений в Кам'янець-Подільську школу десятників, де отримав першу будівельну спеціальність. Далі був Дніпропетровський будівельний інститут, який закінчив за фахом: промислове та цивільне будівництво (1967 р.).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Після закінчення інституту був направлений в Ташкент, де на посаді головного інженера будівельного тресту займався відбудовою міста після руйнівного землетрусу.

В 1970 р. переведений в м. Київ. З січня 1971 по серпень 1979 р. працював старшим інженером, керівником групи, ГІП, головним інженером майстерні інституту «Київпроект».

У Держбуді працював понад 20 років: спочатку заступником начальника Управління житлово-цивільного будівництва, а з 1990 р. — начальником Управління  інженерного захисту територій та промислової забудови Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

Завдяки високій професійній підготовці, організаторським здібностям зробив значний внесок у розвиток та упорядкування промислової забудови, інженерної екології, інженерної інфраструктури населених пунктів, удосконалення політенів, мостів, тунелів, гребель, гідротехнічних об'єктів від небезпечних геологічних процесів, забезпечення сейсмостійкості, а також надійної і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж.

Брав участь у ліквідації наслідків природних та техногенних аварій, таких як повені в Закарпатті, зсуви в Чернівцях, Дніпропетровську та на Південному березі Криму, карстові провали у Львівській області. Автор ряду технічних рішень з відновлення та реконструкції таких унікальних об'єктів, як Одеський театр опери та балету, Лівадійський палацопарковий комплекс, Михайлівський Золотоверхий та Успенський собори в м. Києві.

Велику допомогу в вирішенні питань по будівництву та архітектурі надавав рідній Хмельницькій області. При його сприянні побудована лікарня МВС в м. Хмельницькому, машинний завод в м. Красилові та ще великий ряд об'єктів, важливих для Подільського краю.

Помер 10 лютого 2016 р.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • диплом лауреата премії Академії будівництва України ім. академіка М. С. Буднікова
  • медаль Академії будівництва України імені академіка М. С. Буднікова.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Академія будівництва України
  • Будівництво. Видатні інженери України. Біографічно-енциклопедичний збірник.
  • Укрархбудінформ. Київ. — 2001 р., - 832 с.